Природа

       Існують місця, які протягом тисячоліть викликають у людини подив, страх, хвилювання захоплення їх, природною красою, неповторністю. Таким місцем є славне Запоріжжя, що зберігає найцікавіші, найяскравіші сторінки нашої історії. На жаль, значна частина його місцевості назавжди зникла у сивих водах Дніпра. Ми вже ніколи не побачимо грізних порогів, зниклих скель та островів, просторів Великого Лугу, вони лишилися лише у невмирущій людській пам’яті. Та, на щастя, така доля оминула острів Хортицю. Поряд із назвою «острів Хортиця» звично стоять епітети «унікальний», «неповторний», кажуть, що він повний природних скарбів. В чому ж полягає ця унікальність?

      Вчені-геологи стверджують, що утворився він у результаті геологічного розлому, який стався більше 2 мільйонів років тому. Через цей розлом пра-Дніпро змінив напрям своєї течії до заходу, створивши спочатку Старий, а потім і Новий Дніпро, які обняли новоутворений острів з обох боків. Геологічною основою району є докембрійські граніти Українського кристалічного щита, від якого і відколовся острів. Вік цих гранітів – 2,5 мільярди років.

      Взагалі весь острів можна уявити у вигляді величезної нахиленої гранітної плити, яка зверху вкрита шаром молодших осадочних порід різної товщини. На півночі (навпроти греблі ДГЕС) висота гранітної основи над водним дзеркалом ріки складає 20-30 метрів, у центральній частині – від 4 до 15 метрів, а у південній (заплавній) – вона нижче рівня води. В цьому і полягає першопричина унікальності Хортиці з природної точки зору.

      Гранітна основа острова розташована під великим нахилом (різниця між висотою північної та південної частин близько 30 метрів). Через цей нахил ландшафтна структура острова досить різноманітна. На його території поєднуються ландшафти підвищеного плато й долини (заплави) р. Дніпро. На різних ландшафтах звісно, ж різні умови існування рослинності й тварин. Тому на Хортиці сформувалися дев’ять природно-територіальних комплексів: плавневі ліси та луки, справжні та петрофітні степи, скелясті відслоєння гранітів, балки, нагорні діброви, висячі болота, озерні комплекси.

    Наслідком різноманітності природних комплексів стало надзвичайне видове багатство рослинного й тваринного світу острова.

      Територію острова відповідно до основних форм рельєфу умовно можна поділити на три частини:

- скеляста частина – круті обривисті схили північного, північно-східного та північно-західного узбережжя;

- підвищена частина (плато) – рівнина, розрізана балками;

- низинна частина – південний край острова (заплава).

Оскільки рельєф, умови зволоження та ґрунти у цих частинах значно відрізняються, не дивно, що й для кожної частини острова характерний свій переважаючий тип рослинності й відповідно тваринного світу, притаманний цим рослинним угрупованням.

         Скеляста частина розташована уздовж північного, північно-західного та частково північно-східного узбережжя острова.

         Умови існування на гранітних скелях під постійними поривами вітру дуже складні, тому кількість видів тут обмежена. Проте види, які все ж таки пристосувалися до цих екстремальних умов, зустрічаються тільки у цій частині острова. Прямо на каміннях видно різнокольорові плями лишайників та мохів, піонерів заселення таких місць. А там, де поміж каміння є хоч невеликий шар ґрунту, виборюють право на життя більш високоорганізовані види рослин. Серед них декілька видів папороті, сукуленти (ті рослини, які зберігають запаси води у своєму м’ясистому листі) – заяча капуста звичайна, їдка та молодило руське. На кам’янистих уступах навесні жовтіють тюльпан гранітний – рідкісний вид, занесений до Червоної книги України, аврінія скельна, надзвичайно гарна квітка. На похмурих скелях зростають і такі чагарники, як кизильник чорноплідний і таволга звіробоєлиста.

        Серед скель швидко бігають, миттю ховаючись у розщілини при наближенні небезпеки, ящірки зелена та прудка, відпочивають на теплому камінні неотруйні змії – полози жовточереві (занесені до Червоної книги України) та вужі. Також тут можна зустріти куницю кам’яну – невеликого цінного пушного звіра, який веде нічний спосіб життя, а місцем мешкання обирає гнізда у дуплах, кам’янистих ярах, руїнах камінних будівель.

      Скелі серед води – царство птахів. Тут знаходять собі притулок сріблясті, звичайні та каспійські мартини, великі баклани, полюють хижі птахи.   

        Більшу ж частину острова займає плато. Воно являє собою рівнину, розрізану чудовими балками, які спускаються до Дніпра. Великих балок 20, вони є найцікавішими і з природної точки зору. В багатьох збереглися байрачні ліси. Вони займають днища й північні балочні схили (на південних – поширена степова рослинність).

          Південна частина острова – це низовина, помережана протоками, затоками й озерами, які складають майже половину її площі. Всі озера ( їх близько 20, найбільшими серед яких є Осокорове, Головківське, Рисове, Золоте, Домаха) сполучаються зі Старим та Новим Дніпром.

     В заплавній частині острова буяє плавневий ліс. Тут ростуть осокір, біла, ламка і гостролиста верби, тополя біла, дуб звичайний, в чагарниковому ярусі поширена аморфа кущова – акліматизований вид, що майже витіснив аборигенні види чагарників. Вздовж узбережжя, в низовинах та в місцях із знищеною деревинною рослинністю, розташовані заплавні луки. Береги багатьох озер, проток і заток вкриті густими заростями очерету південного, комишу лісового, рогози широколистої та осоки побережної. В глибших місцях поширена справжня водна рослинність із рдесників, глечиків жовтих, латаття білого, рясок, сальвінії плаваючої, водяного горіха дніпровського та інших. Слід відзначити, що сальвінія плаваюча – реліктовий вид, занесений до Червоної книги України, а рослинні угруповання сальвінії плаваючої, латаття білого, глечиків жовтих занесено до Зеленої книги України.

      Фауна заплавного лісу є найбагатшою в заповіднику. Тут відмічають 115 видів хребетних тварин (переважно птахів). Заплава – справжнє царство водоплаваючих та болотних птахів, місце нересту риб та нагулу молоді. В заплавній частині острова знаходять собі прихисток козулі й кабани. Іноді тут зустрічаються червонокнижні скопа, орлан-довгохвіст і рудий шуліка. В заплавних лісах також можна побачити рідкісних комах – стрічкарку тополеву, блакитну й малинову, вусача дубового великого.